Місяць - пустун

Ласкаво  світять  зірки  на  небі,

Та  місяця  пестять  ніби  феї,

Сьогодні  відбувається  диво,

Затемнення  проходить  світило.


Відтак  моменту  знову  чекає,

Накриє  хмара  чорна  й  зникає,

Вся  містика  полягає  в  тому,

Залежні  ми,  та  найбільше  в  повню.


З  середини  несуться  назовні,

Вирують  почуття  мов  з  безодні,

У  когось  з'ясувались  стосунки,

Хтось  долі  дістає  подарунки.



А  місяць  той  пустун  золотавий,

Тож  наново  з’явився  яскравий,

У  Всесвіту  все  робиться  вчасно,

Сміється  лиш  буває,  так  лячно.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001721
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.12.2023
автор: liza Bird