Синє небо хмари оповили,
Все довкола сіре і сумне.
Біль і сльози серденько зщемили-
Ти до мене більше не прийдеш.
На дорогу два синочки вийшли-
Подивись матусю-тато йде?
Ні,мої маленькі це не тато
То сусід додому із роботи йде.
Обняла своїх дітей і гірко плаче
Серце рветься на куски
Через ту расію плачуть гірко
Жінки,діти і батьки.
Боже змилуйся, благаєм
Врозуми всіх ворогів
Скільки ще так милих поховаєм
Де рубіж,кінець війні?
У дітей немає більше тата
Чоловіка в жінки , сина у батьків
Хай закінчиться війна проклята
Хай не буде горя і біди.
За вікном то сніг то дощ кружляє
В серці рана на завжди
Як тебе нам милий не хватає
Ти пробач-тебе не вберегли.
Вечір тихо в дверях причаїся
Помолюся Богу за тебе
Знаю,поряд , в серці ти навічно
І з синами поруч ти ідеш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001373
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2023
автор: лютікі