Розбите серце важко бо зцілити,
Може не вистачити і життя на це.
Та у душі так хочеться любити,
Щоб аж горіло та пекло вогнем й лице.
Сутність людська тотожна всій природі,
Тільки, ми - люди, забуваємо про те.
То ж не даремно кажуть у народі:
"Полюбиш і козла, як добре прирече."
Козла чи не козла, кому, як вийде,
Та в парі бути краще, як одному вік.
Якщо не вдома, ти чекаєш - прийде,
Будь то дружина, коханка чи чоловік.
Земне життя коротке для пізнання,
Тому бери усе, як можеш, що дає.
Кохання й розлуку, розчарування,
Доки ще очі бачать, як сонце встає.
18.12.23
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1001099
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2023
автор: Валентина Ланевич