Знов готують щось жахливе,
Немає помислів про мир вже.
Сатана шепоче в вухо,
Буде жутко, а не сухо.
Хто побачить - ужаснеться,
Це так просто не минеться.
Вісники Армагедону,
Все уже на поготові.
Знову ж служите чортові.
Скільки люду повбивають,
Скільки горя й всі це знають.
Зброю ж цю заборонили,
Що ви смертні натворили!!!
Українська ж ця земля,
Ви ж підліші ніж змія.
Все зірвати, отравити.
Людям тут вже більш не жити.
З житниці зробить пустелю,
Бо зійшлись в бою дві скелі.
Про людей немає мови.
Більше жертв!
Усі готові?
Вам не скажуть,
Лиш уб'ють.
Тут фашисти,
Все це жуть.
А границі вже закрили,
Щоб спастись, ви заплатили?
Це не Новий уже рік,
Сніг і той від цього втік.
Був Чорнобиль, вам сказали?
В Бучі й Бахмуті вбивали,
Мирних не евакували.
Їх не стане, ви ж це знали.
Наші ж діти постраждали.
Ще жахливішим все буде.
Ви - тікайте, добрі люди.
Цього вам ніхто не скаже.
Хтось цей жах усім покаже.
Страх рятує, ви не знали.
Не кажіть - нам не сказали.
На людей вони начхали.
Коси дибом, всі в печалі.
Все навколо накачали і людей, людей не стало.
Більшість все це відчувають, постійна тривога, безсоння, біль. Крик рядків.
Найцінніше в Україні це українці. І не за території потрібно вести війни, а за життя та здоров'я людей, будуть українці - буде Україна. Слава Україні!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000909
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.12.2023
автор: oreol