Вітер заграв неповторну сонату,
Сміло торкнувся далеких висот,
Мовби відчув глибину експонату
Тих дивовижно зворушливих нот.
Стукало серце у такт мимоволі,
Дихала суть та життя в унісон,
Як на долоні розхристані долі
Ніжно теплом доторкалися скронь.
Чулися звуки маніжно незнані,
Кликали в далеч казковості снів
І посміхалися миті бажані
В дивному трепеті рідних полів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000692
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.12.2023
автор: Наталі Косенко - Пурик