Напишу про любов, щоб не так нам боліла війна.
Щоб згадалося, як ми із вами, гітара, вечір…
Під горіхом старим наливали сухого вина.
І ховались в картаті хустини тоненькі плечі.
Як варили вареників на всю величезну сім’ю
Із картоплею, з вишнями любить лише Марина.
А ще батько ловив карасів у сільському ставку.
І співали пісень про любов, про життя, про родину…
Як ми жили і знали, що завтра у нас – буде!
І сміялись, що аж за селом нам сміялась луна!
Скільки щастя, бо ж точно коханий на зустріч прийде!
Я пишу про любов, щоб не так нам боліла війна.
Марина ЗАБУРАННА
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000666
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.12.2023
автор: ЗАБУРАННА