* * *
Починалось Духом в Діві,
Й завершиться Дівою...
Коли це не був правдивим?
Ні, – питаю,– я?
не був правдивим?
Лиш до Діви наближатись –
Зачинають слуги дяблові
гарчати...
(Душе, отже, досить тумкать,
кінчай пити з недотумками,
держи думку...)
В чому сила – з Христа слова?
У с м и р е н н і і в л ю б о в і, –
В тім,
чого не мають ці чортове...
хладні ходять та стужають
поклади мертвоголові!
оддадуть все –
ріки – брови,
мертвість газу – скучність мови...
все, мільярди! цих – і всіх,
знатних – сірих, мудреців –
і ріку крові...
щоб забув – десь Дух-Огень!!
і Марія! – Богоплід,
найбільший і найвищий плід Його,
Огня-Любові!!!
То невротичнії, то – нервотичні
жучать міста
та жало думки злої– в нерви
другам тичуть: щоб газ
ішов –шкварчав
паралітичний!! –
ого досягнення...
Інакше й не угріємось, – так кажуть...
нащо Марія?
То, душе, не зумкай...
Ти зрозуміла?
найважливіш – тримати думку
і до огня любові
піднімати...
й підніматись–
огнем, в Огні!
Огонь підхопить
і посилить Божа Мати.
В любові Божій зникають страхи, надзвичайно важливим це є . Творчість з любові – світла . Вона приносить первинну Радість... яка є завжди – і з глибин все просвічує, й дихає... Варто тільки торкнутись її мистецтвом і поезією, чи молитвою...
Твір справжній – молитовний рух світлого духу в серці і душі!..
(Див.: Клуб поезії, розділ Проза, Ш.І.С., "Бог-Син діє" )
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000607
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.12.2023
автор: Шевчук Ігор Степанович