Помста



Величаються  парадом.
Бомби  сиплять,  наче  градом,
Смерть  і  жах  лиш  сіють  всюди,
Утікають  звідти  люди.
 
Та  у  палиці  два  боки.
Люди  плачуть,  терплять  поки
Їм  терпець  не  увірветься
Й  помста  в  серці  відізветься

За  усі  оті  руїни,
Що  нема  вже  батьківщини,
За  утоплених,  убитих,
Мокрих,  змучених,  розбитих;
                                                                     
За  украдене  дитинство
І  за  людське  оте  свинство
Їх  знайдуть  в  метро,  в  готелях,
Щоби  виспались,  як  стелять.
                                                                     
Тож,  покайся,  гегемоне!
«Хай  знамено  те  червоне»
Не  мандрує  в  землях  інших
Й  не  приносить  смерті  більше.
                                                                   
 Бо,  що  сієш,  те  і  вродить.
Помста  он,  по  світу  бродить.
Завтра  глянь  і  –  навернеться:
Страхом,  смертю  відізветься.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000448
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.12.2023
автор: Тріумф