Псалом 136. Отцевий Миколай

                   Отцеві,  що  на  Небі,
                   і  Миколаю  —  найшвидшому
                   й  найлетючішому  —  присвячується  з  любов’ю



І  з  душі  б’ють
пружні  стебла  —
принести  зерно  добра…
Сонце  —  більш  сонць!  —
дотепність  —  Миколай!
мить  —  і  ура,
і  одяги  Вогню  услід
я  ледь  зібрав…



що  це,  навчання?  —
з  відчування  якості  добра?
життя-поезія
поезія  в  житті
й  лиття:  Небесного  Отця  пора
поезія  з  жарінь!  —  пиття  горінь…
і  дар-любов  найнижчим  —
найвищий  старт  вгорі…
і  нагорода  і  віддача  угорі
                                     у  якіснім  добрі


й  пиття  жарінь  —  й  найбільший  жар  життя  —
                                                           й  пиття  горінь:
                   серцям  —  віддача  угорі:
речі  трухлявіють
             люди  —  киш!  —  випаровуються
в  молекулах  на  много  квадракілометрів
                                                                                               з  танка…
поети  ж  не  подібні  Миколаю  —  з  непідійманням  нижніх  —
                                                                                             можуть  й  зачекати

Отець  трясе  любов,  держить  світанки  —
поезія  в  житті
багаті  встигнуть  це,  віддати?
будуть  і  всі  багаті  —  всі  й  без  любові
якщо  низи  строкаті  —
                 небеса  стрясати


Ось  є  Отець:  ось  в  Миколаї…
і  найгарЯчішу  поезію  життя  зібрав
се  начування  якості  любові  і  добра


06.12.2023,  свято  найлетючішого  Миколая;
з  причастям,
День  ЗСУ,
Київ  —
третій  вибір  Богородиці…
другий  Єрусалим

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000287
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2023
автор: Шевчук Ігор Степанович