Погане на дно осідає
важкими металами в пам'яті.
Мáбуть, для мене ти ртуть,
мірило для жаху і жару,
плацéбо із мрій.
У мене в пустій голові
снігами розсипане срібло,
а випар отруєний -- замість повітря.
Хто вкрав твою дивну палітру?
Мої кольори чорнобіліють.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000262
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.12.2023
автор: Мертвий дуб