Я до Тебе прийду. Наче спрагла рілля, притулюся,
І обличчям щасливим уткнуся у дружнє плече…
На долоні твоїй із розхристаних скалок – зберуся,
Там, де іній на серці, одразу мені запече…
Щось тримає мене, наче в рамках, в холодних лещатах.
Це байдужість твоя все розкрити тобі – не дає.
Все блукають думки, ніби в полі малі потерчата,
Все шукають в заметах загублене серце моє…
Я засну до весни. Вітерець не підніме вітрила.
Сонний плес не загра швидкоплинний під кригою вальс…
Обійми, мов колись! Ворухнуться за спиною крила,
Й заспіває зима крізь хурделицю пісню про Нас…
01.12.2023р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000167
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2023
автор: Ірина Лівобережна