Псалом 135
О свята Варваро, —
Дар — й удар!
Ти звільняла схмарений мій розум
розбивала схмарений шлейф-розум
а з Христом як з Сонцем цей удар з-за хмар!!! —
й як моя поезія —
всю світу прозу!!!
так як я на світ — вважав
за те мені не стало вороття
Христос — Життя!
заплакали і хмари — зла іржа
так ще я і на
іржу зважав
де межа
де холод
землі розум пересмикувався й —
мов сичав іржав:
це ж залежавсь!
скрипів: а є межа?..
а Ти, Слово,
Ти це й Давидові казав? —
не буду Я
за тебе вкалувать
спрацюєш —
й виявиш себе в біді
в воді
майже знеславлений
тоді — завопієш
і — витягну
і так за кожним разом
отже за кожним разом
і як з біди Я витягнув —
то тим Мене й прославиш…
цікаво, що
підійме
лиш Божа Слава
в серці…
все може Слава!
і смертю смерть Він подолав!
от! ворога убила Слава!!!
Спілкуємось ! — із слави в славу
тримаючись за Тебе: за Державу —
Життя!!!
Тріюмфи повноти Життя! —
немає смерті… Христос — є жительствуюче Життя!
світе, затям
хотів би я тобі подобатись —
не Спілкувався б …
04.12.2023, свято св вмц Варвари,
Невісти Христової прекрасної;
Київ —
третій вибір Богородиці,
другий Єрусалим…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000162
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2023
автор: Шевчук Ігор Степанович