Схилився, засмучений дуб
Над пам'ятником солдату.
Український прапор, тризуб,
А в руках по автомату.
Розбиті вікна у домах,
Вбита техніка військова.
Не було правди у словах
Брехливих «ніколи знову».
Не втримати сліз народу.
Як діти, плачемо щодня
І шукаємо свободу
Кругом з півночі до півдня.
Так і будем воювати:
Патріоти – у окопах.
Хто в тилу, той шле донати,
А хтось їздить по європах.
Україна вільна буде,
Коли мужик та депутат
Об’єднаються повсюди
Та в руки візьмуть автомат.
04.12.2023.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1000155
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2023
автор: Мирослав Манюк