За що ж подякувати Богу?
За те, що в мене є ім’я… за те, що є своя дорога… за те, що є одна сім’я…
За те, що бачу серед ночі… за те, що вдень шукаю снів…
За те, що є єдині очі, з якими непотрібно слів…
За те, що скільки не клянуся не забувать про головне
Проте щовечора молюся, із страхом втратити себе…
За те, що я жива чи мертва, усеодно впаду до ніг
Я буду дякувати Боже, за все, що ти для мене зміг!
|
