Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Фотоальбоми aвторів: Наталя Кривун


Фотоальбоми aвторів: Наталя Кривун
UA | FR | RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека | Поети нашого Клубу | Спілкування | Літературні премії | Конкурси Клубу Поезії | Контакти | Оголошення |  ДО ВУС синоніми |  Основи поетики | 

 
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<
e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >



Зараз на сайті - 4

Пошук


Перевірка розміру




  Головна фотоальбомів | Перейти на сторінку автора
Фотоальбом, Автор: Наталя Кривун

1-24

Молитва до України!
Молитва до України!
Україно моя! Моя мила Вкраїно! Яких мук ти зазнала, знущань тих без меж. Я впаду як любов, як життя на коліна, Я пройду тим шляхом, що вже ти не пройдеш. Тим тернистим шляхом, що між скал пролягає Від ясиру татар і до наших часів. Я згадаю…, усе твоє горе згадаю, Коли воля ламалась і дух наш болів. Всі хотіли тобою Вкраїно моя, володіти, Володіти тим скарбом, що ти лиш для нас берегла. Та повстали твої вірні й люблячі діти! Не мечем боронились, а словом, що палить до тла. Вимагали свободи й крилатої вільної думки, Були проти насильства і проти нової війни. Ми боролись не марно! Ніхто не зав’яже нам руки!!! Не злякала ні смерть нас, ні тюрми, ні концтабори!!! Я молюся до тебе, народе, словами із пісні. Повертаюсь зозулею з теплих, далеких країв. Я бажаю, щоб ти якнайвище у світі вознісся, Щоб ти в променях слави як вічний вогонь зазорів! Щоб поля красувались густими ланами пшениці, Щоб плодами рясніли зелені і пишні сади. Хай любов у народу веселим вогнем заіскриться, Хай не стане ні смутку, ні зла, ні біди!
ПСЕВДОНІМ: Наталя Кривун
ДАТА: 12.12.2014
Повідомлення: 1
Обговорення
Україно моя!
Україно моя!
Україно моя! Мій надломлений, зранений цвіте, Я до тебе прийду стоголоссям минулих доріг. Я вклонюся колінно, й натруджені стомлені віти Опущу на пропахлий хлібами твій рідний поріг. Україно моя! Моя страднице, ненько, сестрице, Вже спадає роса на прив’ялу зелену траву, За-цвітають степи, і дзвенять голоси, наче з криці. Я тобою кохаю, надіюсь, тобою живу… Україно моя! Скільки ти знемагала від болю, Скільки мук тих стерпіла, а все, наче пісня – жива. Тож нехай у вінках барвінкових живуть вони разом з тобою Ці незламні, дзвінкі, закарбовані в душу слова!
ПСЕВДОНІМ: Наталя Кривун
ДАТА: 12.12.2014
Повідомлення: 3
Обговорення

1-24

 
Нові твори