Ти так далеко…
Як би примусити любов гірку забути
І викинути з свого серця назавжди?
Закрити очі – більше не проснутись,
Або зарити в ніч, немов жахливі сни.
Чим загасити цей вогонь душі нестерпний,
Розвіяти ще й попіл, що димить довкола,
Щоб образ твій не малювати, в думці стерти
І не хотіти ніжних дотиків... уже ніколи.
Не в силах більше жити й опиратися жадобі…
Ти так далеко…але можеш бути поруч, близько,
Або прийди і подаруй хоч ніч одну любові,
Або закрий всі сторінки нечитаної книжки.
09.08.2015 |
|
|
