Коли душа промокла
від сліз німого світу,
й так хочеться курити
не на самоті...
Поглянь в вікно,
поглянь як плаче літо!
А може й доля з ним сьогодні за одно?
Троянди висохнуть,
і висохне асфальт...
Гарячим подихом
закоханого серця
твори в собі безмежності талант,
і розкривай у душу дверці!
Хай гляне поглядом здаля
лукава ніч в обіймах вітру!
Настане день ,ти виглянеш з вікна
у небо,й будеш вдячна Богу й світу,
за в капельках роси
любов зігріту!
Все мине...мине й печаль!
Ти тільки вір,та не здавайся!
Тримай любов в душі,тримай!
І мов на вік,коли ідеш прощайся!
Ти жінка! В тобі сила і весна!
Змагатись з вітром все ж прийдеться...
І хай сьогодні плаче самота!
В грудях ж не самотнє серце б'ється!
А ось і обіцяний подарунок! Щастя тобі! Кохай і буть коханою!
27.06.2010 - 16:26
Мар'яночко, вдячна тобі безмежно!!! СПАСИБІ!!!
31.05.2010 - 12:57
ДРУГ: Танюша, извини, что вторгаюсь, но ьвой стих задел мою душу и я позволил себе откорректировать его...
...можешь не переделывать, но так не сбивается ритм! Извини ещё раз! С ув. Павел.
Что-то мне сегодня нездоровится.
За окном вновь сырость и дожди.
Просто быть с тобою рядом хочется.
А ты всё твердишь мне: «Подожди…»
Я стараюсь, честно… Не выходит:
Вот который стих пишу опять.
Видимо, любовь мне в сердце входит:
стоит ли, скажи, её впускать?...
31.05.2010 - 13:02
Спасибо, Павел. Мне действительно так показалось лучше. Я исправила.
31.05.2010 - 09:57
lionking (moderator): Ребята, пользуйтесь лучше личной почтой, гостевая все-таки для публикации публичной переписки.
спасибочки! 
