Щастя Вам, здоров'я та творчого натхнення!
Хай завжди в Ваших очах квітне Весна і серце вбирає всі принади барвистого людського життя, а розум виливає всі ці багатства душі у вірші та поеми...
Нових Вам здобутків!!!
21.03.2012 - 21:10
Щире спасибі за гарні слова! І Вам взаємного!
21.03.2012 - 21:04
Леся Геник: Хай Натхнення буде вічним супутником...
Хай слова лягають легенькими пір"їнками...
Хай Душа і Серце повніють прекрасними перлинами творчості...
Зі Святом!!!
21.03.2012 - 21:07
Нехай Ваші слова та й до Бога! Зі Святом Вас Лесю!
Так як ці створіння є «мініатюрними» подобами вас самих, то їхня свідомість не може самостійно (так як ви) охопити все що існує навколо, але таке усвідомлення радості від багатоманітності форм вас самих їм доступне підчас постійних контактів, взаємовідносин із вами. А для того, щоб підсилити ці усвідомлення (назвемо це таке усвідомлення знанням) для часточок вас, ви створюєте можливість відсутності усвідомлення (назвемо його незнанням).
Таким чином, протилежність у вигляді незнання дає можливість у всій красі оцінити повноту та красу зання. І символічно ставите пам’ятник «Незанню» у вигляді дерева із запашними класними плодами. Нехай то будуть яблука, хоча то запросто могли б бути і персики чи апельсини або кавуни, наприклад. )))) Назвали ви той пам’ятник, деревом «Пізнання добра і зла», та й розповіли, що хто захоче під вашим наглядом може зануритися у незнання, тобто у темряву, а ви допоможете вернутися назад у світло, тобто знання. А ті душі, які будуть повертатися із такого занурення будуть дуже радіти, розуміючи як там у темряві не добре (зло), а тут у світлі знання класно (добро). І всі навкруги теж будуть за них радіти, а ви то взагалі отримаєте супер-насолоду, бо видумали таку цікаву гру. Але ж ви своїх коханих часточок застерігаєте: «дивіться, самі туди не лізьте, бо вас не буде кому витягнути, там і полишитеся у незнанні (тобто виникає недоступність, "ізольованість", яка в матеріальному світі сприймається як смерть)».
29.02.2012 - 21:22
Спасибі за казку!
29.02.2012 - 21:13
ютий: Уявімо собі, що існуєте тільки ви і більше нічого не існує. Проведемо такий уявний експеримент.
Ви становите собою багатогранний різноплановий дух, який здатен проявити себе у одночасній єдності та різноманітності. Ви є сутністю усвідомлення свого блаженства, насолоди. Ви є ви, а все що навколо вас – це просто сяйво вас самих, яке може набувати найрізноманітніших форм. І ось, від усвідомлення насолоди та радості, ви задумуєте поділитися такою радістю іще із кимось. Але, крім вас самих нічого не існує і не може існувати. Тоді ви вирішуєте взяти якусь частинку себе і розбити на безліч малесеньких сутностей подібних вам самим, які, так як і ви, мають свідомість і можуть, так само як ви, насолоджуватись сяйвом від вас. Ось ви все це створили і розумієте, що все це класно вийшло.
Багатоманітні форми, якими ви себе проявляєте становлять різні тваринки, рослини, із своєї духовної енергії ви укладаєте різні ліси, сади проявляєте дивовижні будівлі, фонтани і все таке інше, що радує ваше духовне око. Населяєте все це багатство створеними вами малесенькими частинками, які можуть так само як і ви насолоджуватись. Назвемо ці створіння людьми.
Так як ці створіння є «мініатюрними» подобами вас самих, то їхня свідомість не може самостійно (так як ви) охопити все що існує навколо, але таке усвідомлення радості від багатоманітності форм вас самих їм доступне підчас постійних контактів, взаємовідносин із вами. А для того, щоб підсилити ці усвідомлення (назвемо це таке усвідомле
23.02.2012 - 04:00
ютий: "Я думаю,я мрію про все,
Що серцю моєму нe байдуже,
А ти вірші мої читай,
Мій вірний, милий друже."
Читаю,
співаю
і мрію про все...
Чекаю
що завтра
Ваш вірш принесе?
І так небагато лиш дуже
Щоб Лана назвала "мій...друже"?!
