А це найбільша моя таємниця)))
Авантюризм в моєму виконанні то річ вельми особлива і вибіркова)))
Можу довго сидіти на одному місці, а потім пурх і полетіла за щастям)))
Тарас Слобода: зелений колір - це ще й таємниця,
пусте життя , коли не в унісон
поступишся й підступна чарівниця
на поцілунок виміняє сон
і як тоді здаватися святими ,
і як іти по вервечці доріг
так легко заблудитися не з тими
так легко загубити оберіг
та тріщину ще можна полатати
була би воля - світ у твоїх ніг
від суму долю любим лоскотати
і крок спокійний змінюєм на біг
19.04.2023 - 12:28
тому й крокує світ зеленоокий
поміж інакших , не його світів
в руці одній лампадка , в іншій - посох
не зірку треба , а брунатну ніч
зірки не можуть бути унісонні
їх сяйво чисте - то кришталь і лід
зеленоокий світ долає морок
лампадки ж сяйво - вірний вказівник
мета шукання - доля непохитна
що йому чари
відстані
слова
зеленоокий світ і світ бурштинний
а інших барв його душа не зна...
най навіть все життя віддасть на пошук
і в боротьбі з закляттям він впаде
заради миті єдності з брунатним
себе зеленоокий віддає...
Тарас Слобода: З Вашого дозволу дозволю собі знову похуліганити :
Лиш поруч йти -
коли на серці рана,
коли палять
минулого мости
в мені чорти -
заплакана кохана…
з усіх заклять
звільнитися не встиг
Лиш поруч йти -
й твої зеленоокі
немов смарагди
бачити світи
де сотні «ти»
де «я» поодинокі
де негараздів
сплутані сліди
18.04.2023 - 20:40
закляття залиши , воно не варте
ні хвилювань
ні часу для розмов
зеленоокий світ ще має барви
ще має вдосталь сил
боротись за любов
йому пасує інше
і брунатне
все в тріщинах
з минулим несвятим
зелений колір - то мов ніч без пари
глибокий
темний
і неговіркий...
Дякую Вам за коментар і продовження теми поєднання зеленого та брунатного кольорів)))
Тарас Слобода: дуже цікаво
можна розбирати на цитати
І знов довіряємо вікнам, що плачуть дощами. - бо так легше
Душа стрепенеться - як дерево струсить росу. - поки пташка не клюне в одне місце
Шукає притулку душа, хоч всього є доволі, - так і є
можна продовжувати так зі всіма - що не рядок то сувора істина
Тарас Слобода: на жаль \"Враже, хто дав право Тобі на зло?\" із багатовічної історіі рфії - мовчазна згода на усі захцянки породила міф про вседозволеність у нелюдів
але нам робити своє, вірити і продовжувати жити
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Дякую за підтримку, тарасе! 
