VitaLina: Моя бабуся також вишивала рушники і картини, так само, як і її мати. А в скриню можна покласти не лише матеріальні цінності, але й подих поезії.
VitaLina: Так, щасливої дороги лелекам, щоби вернулися поетичним яскравим настроєм знову! Але поезія розкриває крила завжди, не тільки весною чи на тлі майбутньої осені. Гарно!
VitaLina: Чудова пісня, смутна та щира, про Батьківщину, яка постає в образі вербички золотокосої. Але шкода, що дорога - то остання. Але є надія, що та дорога - просто далека.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
