АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО): та нічого. я не ображаюся. розумію. а до спалення себе я готова , але не задарма... так, аби лише спершу те спалило усіх до одного покидьків , що нищать Україну і загалом гарних людей. А бути смолоскипом на радість свиням, я не бачу користі. Кожне наше життя має вартувати мільон життів свинів. а мо й більше. Якщо горіти то так, аби Світ дурнів спалити і світлом тим зігірти гарних людей
АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО): а для чого мені себе спалювати? я ж не птаха Фенікс) пане Євген. Мені здається, вірші мої мають запалювати серця і душі. Сподіваюся, це так
АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО): дякую за Вашу думку, та не намагаюся наслідувати Тараса. Інколи виходить щось схоже але тому має бути причина біль . Мені здається, той біль то біль просто народної пісні, душі. Просто чую його . як ото образа .. коли Вас образили і Ви хочете з душею оце сказати, що до Вас неправдиво поставилися. То так часто ллється, що аж виром вдаряє по тим, хто образив. То завжди так, як ти відчуваєш, що правий і що так би мовити з тобою є "меч правди". так і тут . певним чином це я записую лише а не пишу) бо чую й лише встигаю записати. для цього просто треба чути що то правда щира. От і все. думаю, що такі вірші притаманні були українцям у всі часи. Може те як мова душі народу, яка приходить у час болю. Хто дочув - записав, передав. Але треба через серце і душу пропускати. То і легко і не дуже. тож, мабуть я не поет а лише той, хто чує біль нації. Може трохи на Тараса схоже , то не знаю, чи добре. Але лірників я старих слухаю часто. це теж має вплив.
АНФІСА БУКРЕЄВА(СІРКО): дякую. почитаю. але щодо слова мати.. то я використовую це спеціально. Бо так співалося у старих піснях. приклад -"йшла божа мати"...
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
усе правда!