09.02.2018 - 20:46 | Отмашка: Останні рядки вірша не залишили у спокою. Дуже багато людей зневіряються у Батькові, кажуть: "ми просимо, просимо,а хто нас чує, якщо,може його і не має вовсє.." Чого так кажуть?- бо не знають, а може,й забули механізми, якими творив Бог та які існують.
"Бутафорія незалежності...
Боже милостивий... спаси..."
Да не бутафорія незалежності, а справжня то є залежність. І Батько давно чує та порятунок шле. Незалежність - це бутафорія волі.
У Всесвіті немає понять з приставками "не". У ньому та від нього слово "не/залежність" відображається і реалізується в цьому світі як поняття та сутність залежність.
Від Бога Батька порятунок лине. Та в нього є лише наші людські руки, ноги, голови, щоб ними нам допомогти. Нащо людині голова? Хіба ж тільки нею їсти?
Бог нагородив поетів Словом.Та хіба кожен з них розуміє як зі словом поводитися?
Граються словами, як діти іграшками. Не розуміючи якою силою володіють. Бог творив СЛОВОМ Всесвіт.
Словом преобразовывал пространство. Бог Отец творил Словом - великой силой.Он ничего не творил отрицанием. Вслушайтесь в слово: не+залежність. И слышащий услышит. Смотрящий все поймет. Словом к Украине привязан груз якорь - зависимость. От того и происходит то что происходит, как в паутине. Пора освобождаться.
Назви вулиць міняють, відновлюють справедливість, а тут ціла країна в путах.
Син українського народу Т.Шевченко бачив та писав не про незалежну, а про "вільну" країну. Володів таланом бачення від Бога.
Хіба не в українських словниках є чітке тлумачення понять: воля та свобода.
"Як нарікли корабль так він плаває "= народна мудрість.
Зміни вивіску - зміниться сутність. Як то кажуть у народі: "назви людину сто раз свинею, у стоперший хрюкне".
Вільна країна Україна, вільних свободних людей. |