17.10.2016 - 22:03 | Nadiya_Kolb: Це повідомлення вже схоже на спробу дискутувати. Річ в тому, що цей вірш не має жодного відношення до політики, цей вірш - моє життя. Я жила в улюбленому місті, в улюбленій країні, де я народилася. І, хоч, з повагою ставилася до всіх народів, включно із росіянами, але \"своє\" завжди було і буде своїм, рідним. І коли сталося військове (саме військове, насильницьке!) захоплення мого рідного півострова на моїх очах, а разом із ним і всього, що я так безмежно любила, то це цілком природно, що мої почуття вилилися в вірш. І та кількість позитивних відгуків й схвалень, які я отримала від знайомих і незнайомих мені кримчан, які, в тій чи іншій мірі, знайшли у ньому й себе - довела мені, що цей вірш може існувати, не зважаючи на неритмовність другої строфи й інших недоліків, бо зміст тут важливіший. |