Іванна Западенська: Ну, що ж, тепер хоч більш зрозуміло для чого там ці всі русизми)
А щодо \"Европа, Египет, Евреї\" - сумніваюсь, що так правильно насправді, бо ж за правилами орфографії української мови, правильно буде: Європа, Єгипет, Євреї. Втім, не хочу з Вами сперечатись. Книгу я прочитала, хоч і не зовсім зрозуміла. Можливо, буду трохи доросліша - зрозумію краще, перечитавши знову)
А зараз, пробачте, йду читати \"НепрОсті\" Прохаська. Веселих Вам свят!
P.S. Але як так - книга є, а Ви не пишете? Чому ж не пишете, якщо не секрет?
Іванна Западенська: Дуже великий набір слів, прочитавши, довго осмислювала. Втім, сенсу все одно не розумію до кінця...
Не знаю, може, я така недалека, а, може, Ви важко пишете.... А взагалі, доволі багато роздумів і проблем викрито - особливо сподобалось про владу і образи Геймоскаля, Гармидера, Геймовера (хоча не розумію, кого Ви мали на увазі під ними... ).
Але, прочитавши, розумію, що, може, це й важко, тим паче, що це великий обсяг інформації і не менш великий словниковий запас, та, втім, усе не так погано, бо вийшло доволі оригінально, цікаво і, можливо, навіть трішки на позитивних нотах.
Єдине, що хочу зауважити - дуже часто зустрічаються русизми (от як: чили - прототип російського \"или\") і до того ж, часто замість літери \"і\" Ви використали літеру \"и\", а замість літери \"є\" - літеру \"е\", що наштовхує мене на думку, що Ви писали цю книгу, змішуючи дві різні мови. Хоча, може це такий навмисний трюк, не знаю.
Ну, загалом, я прочитала, думку свою висловила, рецензію написала - думаю, це саме те, чого Ви хотіли)
Будьте ласкаві, пане Зангу, поясніть детальніше, про що саме там йдеться і який сенс Вашої книги? Бо до пуття я так і не зрозуміла, лише приблизно.
P.S. І ще: чому ж Ви й далі не пишете??...
08.01.2016 - 18:05
щодо літер – то за "розстріляною орфографією", тобто цілком усвідомлено. там, де "чили" – то стилізація в дусі "слова про Ігорів похід"; Европа, Египет, Евреї – писати й вимовляти треба саме так, а не інакше. прочитайте, будь-ласка, добре з вірою чи з довірою: про що там пишеться, про те якраз і йдеться. не пишу – хіба ви знаєте? не пишу справді
Іванна Западенська: Чудовий вірш, романтичний і водночас тужливий якийсь, наганяє тугу і смуток... Люди так часто, знаходячи одне одного, ледь встигнувши зустрітись, одне одного гублять, втрачають.... Ніби й не зустрічались.
Гарно)) Хоч я й не дуже люблю білі вірші, але цей мені сподобався))
Іванна Западенська:
Боже мій.... Бідолашне дитя... Ніколи не розуміла, як так можна зі своєю кровиночкою вчинити.....
Хвала Богу, що все добре закінчилось і у маляти з\'явилась мама. Справжня мама) Отак от живеш і не знаєш, де втратиш, а де здобудеш...
А у житті часто буває таке, що бідолашні діточки, малесенькі янголятка, отак от і помирають на смітниках...
Як подумаю, аж серце мені кров\'ю наливається. Хотілося б усіх усіх пригорнути) Шкода, що на всіх мене не вистачить....
Чудовий вірш - такий зворушливий, душевний і на актуальну тему))
04.01.2016 - 15:06
Дякую Іванно за такий об'ємний відгук. Ви праві, ми не можемо допомогти усім, але якщо кожен допоможе хоча б одному на світі буде менше страждань.
Іванна Западенська: У Вас неймовірне почуття гумору і добре виходить викладати свої думки, до того ж лаконічно))
Сподобалось - весело так, на позитивній, гумористичній ноті))) По-українськи і з перчиком)
Мабуть, додам собі в обране)
Іванна Западенська: Загалом, усе добре. Тільки от одна помилочка (Ви вже пробачте, та така я людина, як не як, збираюсь бути філологом, тому мене вбивають помилки, особливо у рідній мові, хоч буває, сама помиляюсь, але й сама себе виправляю - така вже звичка, тому не ображайтесь, якщо що ). Все б нічого, якби Ви не написали слово \"безсмертя\" з двома \"т\". Слово \"життя\" - це інший випадок, там відбувається подвоєння приголосних, а у слові \"безсмертя\" - ні. Будьте ласкаві, виправте цю помилку)
А так, добре. Давно пишете вірші?
03.01.2016 - 21:37
ооо, то не помітив, на початку четвертого рядка, з однією "т", не помітив одразу.
Іванна Западенська: Спокусливо від мавпочки-спокусниці))
Чудово написано! Хороші побажання!))
Щасливого Вам Нового Року!)) Нехай в цьому (2016) році у Вас все буде добре!))
(І надалі також )
Іванна Западенська: Чудовий вірш, правдивий і до болю знайомий)
Кажуть, час лікує, та насправді він ж лише швидко минає і частенько любить усе докорінно змінювати, а, отже, вже тільки цим калічить і вбиває, віднімаючи від людини ті умови і обставини, тих людей і істот, до яких вона вже більш менш призвичаїлась... Час - отрута, але в правильних дозах, він таки стає тими славнозвісними ліками, якщо ним не зловживати)
Влучно описано стан людини, яка залишилась сама і розуміє, що геть нікому не потрібна...
Сподобалось, мабуть, візьму в обране))
5+
23.12.2015 - 13:35
приємно чути, що вдало передала переживання
дякую за відгук
відвідайте й інші твори
Іванна Западенська: Щира і жорстока правда життя, реалії теперішнього суспільства, що з кожним днем все більше і більше гниє зсередини.... Прикро, що усе це - правда... Хотілося б, аби та правда була дещо іншою, менш жорстокою...
Чудово написано, і хлопчик такий на картинці, хочеться просто обійняти його, закривши собою, захищаючи тим самим його - ще таке маленьке і ні в чому невинне дитя - від цього світу і цих ницих людей, які тільки й харчуються стравами під назвою \"Серце і душа\" і \"Чужий біль\".
Сподобалось)
Іванна Западенська: Коротко, лаконічно, та все ж влучно написано, повчально і гарно))
Сподобалось)
5+
Тільки помилочку виправіть: там де слово \"польоту\", у Вас стоїть \"польту\" (я через нього спочатку думала, що тут ритм збивається, і не розуміла, що таке \"польту\", але потім таки зрозуміла, що це \"польоту\" мало бути). А так, усе чудово)
Іванна Западенська: Життя і справді прекрасне, правду кажете)
Звісно, воно часто підсуває нам свиню, робить не надто приємні сюрпризи... Життя - ще той хуліган!
Але усе це воно робить з любові до нас, людей. Воно хоче навчити нас усьому, загартувати перед хитрими вибриками і стратегіями наших ворогів, які не будуть нас шкодувати ні краплі. Тому, ми не маємо права ображатись на нього, злитись і кидати його, відмовляючись від нього. Життєвий шлях, певна річ, важкий, та ніхто не обіцяв, що буде легко. Варто звикнути до цієї думки і жити та радіти життю і всьому, що є попри все, незважаючи на перепони і проблеми. Життя - це короткий сон, не варто поспішати прокидатися, ранок має наступити тоді, коли цього захоче доля)
Чудовий вірш!))
Іванна Западенська: Чудовий вірш, бунтівний, відкритий, патріотичний))
Тільки от раджу забрати кому перед \"багато геройських імен\" і змінити слово \"куски\" на \"шматки\" (воно звучатиме майже однаково, а слово вже набуде більш українізованого сенсу, бо ж \"куски\" - це, по суті, русизм). А так, усе доволі гарно, хоч і сумно та жорстоко, так як тут описується той жахливий період у житті нашої держави, який забрав сотні, а то й тисячі життів українців. Але не тих українців, що українці по паспорту, а тих, що українці душею... А таких нам якраз і бракує...
Іванна Западенська: І в кінці вже минув доволі довгий час, вони постаріли, він помер раніше за неї і вона залишилась на деякий час сама. Вона вже ледве йшла, але продовжувала гуляти під дощем. Одного разу вона, прогулюючись під дощем, вже тепер під парасолею, зрозуміла, що їй важко самій. Далі вона знову йде на прогулянку, це було вже наступного дня, і їй стало погано, вона впала на асфальт. Цього разу її вже ніхто не помітив, повсюди були лише автомобілі і ліхтарі, але всім було начхати, що лежить якась літня жінка, усі вважали, що це лише якась жінка-алкоголік, чи жінка-безхатченко чи щось на подобі цього. І тут вже описується, як вони зустрілись десь в світі душ, в світі пілігримів, міражів, ілюзій, де вже немає людей, де реальний світ видно лише зі сторони. Вони обоє плачуть, вже скучили одне за одним і в той же час у реальності іде дощ. І здалеку їй чуються знайомі звуки: Кап! Кап! Кап!, тобто, звуки дощу, коли краплі б\'ються об асфальт.
Це я коротко пояснила про що там йдеться, бо ж такі уривкові твори важкі для сприйняття, хоча це планувалось як потік свідомості, але не вийшло, це була невдала перша спроба написати щось в подібному жанрі, може, колись вийде краще))
Іванна Западенська: Аааа, ну тоді зрозуміло, чому там стільки помилок.
Перекладач ще й не таке видасть, не раджу користуватись ними)
14.12.2015 - 16:38
Я здається читав один переклад з російської або з іншої на українську.Там був текст про кентаврів.І така умора ! Як поняв у реальності текст такий,що кентаврів малювали з луком(що стріляє).а переклали з гумором!-,,кентаврів малювали з цибулею,, хахах ...з цибулею...)