Іванна Западенська: Чудовий вірш, пані Ганно!!))
Ох, бачила я новини про Надю - невтішні, 23 роки дають. А Порошенко пальцем об палець не вдарить, аби її визволити, а сам так розпинається по телебаченню, що він робить для цього усе! Та якби робив, Надя вже б давно на волі була! Ганьба брехуну!!!
А Надійка обов\'язково повернеться ще на рідну землю!)) Дуже зворушив Ваш вірш...
І при нагоді, вітаю Вас з прийдешнім святом 8 березня! Довгих Вам літ життя і всього найкращого, а головне - мирного неба над головою!))
Іванна Западенська: Юро, вірш просто чудовий!))
Час і справді швидко минає, бо кожен усе кудись спішить та й спішить, живучи маревом; і тільки згодом починають цінувати те, що втратили і чого вже не повернути, на жаль...((
Вірш настільки актуальний. Молодець, Юро!!)))
04.03.2016 - 18:41
А я то думав, що це безобраний вірш, який нічого суворого не має...
Та все одно дякую!
Іванна Западенська: Юро, вірш просто чудовий!))
Час і справді швидко минає, бо кожен усе кудись спішить та й спішить, живучи маревом; і тільки згодом починають цінувати те, що втратили і чого вже не повернути, на жаль...((
Вірш настільки актуальний. Молодець, Юро!!)))
Іванна Западенська: Хоч багато японської лексики, втім, це дуже актуально до того, що зараз відбувається. Ви дуже вміло шифруєте зміст і з першого разу не так уже й зрозуміло про що там йдеться, проте, я гадаю, що кому потрібно, той зрозумів для себе суть Вашого вірша))
Сильно написано!))
23.01.2016 - 22:00
Ну я особисто думаю, що зрозуміли, про що конкретно йдеться тут...
І за міць - окремо дякую!
Іванна Западенська: Вірно пишете, бо ким би ми не були - птахи, коні чи люди - кожна істота завжди хоче волі) Не давши істоті волю, можна її втратити, бо без волі усякий чахне й в\'яне...
Чудово написано, сподобалось))
23.01.2016 - 21:53
Дякую, Іванно! Дуже приємно таке філософське обґрунтування почути!
Іванна Западенська: Чудово і доволі мелодійно)) Водночас якось так і весело, і тужливо, бо відчувається туга за дитинством, за молодими літами. Прекрасно написано!
Сиджу, милуюсь Вашими рядками,
І згадую, як була я мала.
Й не цінувала зовсім я роками,
Дитинства й материнського тепла.
***
Все рвалась у життя оце доросле,
Лиш думала, що добре буде тут.
Та літо обернулось раптом в осінь,
Мене, дорослу вже, загнавши в кут.
***
І літо вже в життя не повернеться,
Минуло щастя свято - вже нема.
Здалека на прощання лиш всміхнеться,
І зникне, наче сон, а чи мара...
Сподобалась Ваша пісенька чи то віршик)) 5+))
Дуже дякую Вам за стільки емоцій і відчуттів))
Іванна Западенська: Та я ж не казала, що Ви - брехун. І навіть не натякала на це... У Вас веселити виходить куди краще)
Я ж лише запитала, а Ви це сприйняли зовсім інакше. Ну, що ж... Мабуть, я піду, бо ще маю справи)
До наступної суперечки або краще просто бесіди) Зичу Вам успіхів і натхнення - може, ще щось напишете.
Іванна Западенська: Я можу Вам сказати те саме. У Вас теж усе не лаконічно.
Та я не змушую нікого читати. Хто бажає - той прочитає у будь-якому обсязі, а хто не бажає - нехай не читає. Я не в силах когось змусити зробити щось, я в силах змусити лише себе. Та й не хочу когось на щось змушувати. Кожен для себе вирішує сам, як йому вчиняти. На цьому, мабуть, все. Більш не маю що Вам сказати.
Іванна Западенська: Щодо моди на наголоси: змінюється час, змінюються люди, змінюється мода. Усе дуже закономірно. Та, якщо Вам це вже так дошкуляє, то намагатимусь не ставити наголоси, або ж ставити їх рідше.
08.01.2016 - 21:59
дякую вже – просто не ставте їх зовсім, а пишіть ( вірші ) не так багатослівно
Іванна Западенська: Я не боюсь за свої переконання, бо на них мало хто може вплинути, я людина, яка притримується переконань, принципів і світогляду. Просто я себе знаю: я дуже вперта людина і до того ж, часто запальна. Тому іноді краще уникнути суперечки, ніж роздути її до небачених масштабів. Уникання конфлікту - теж його рішення (іноді), бо при уникненні хоч одного з опонентів, з конфліктних сторін, вже немає предмета конфлікту, а, отже, немає й самого конфлікту.
Знаєте, у кожного своя думка і своя правда, своя власна реальність (чи ж може ілюзія). Вам більше подобається без наголосів, а мені більше подобається з наголосами. Можливо, хтось притримується такої ж думки, як Ваша, а хтось - як моя. Я нічого не можу стверджувати і нічого не можу спростовувати, бо не люблю говорити про те, чого до пуття не знаю. Я не телепат і Ви теж, я гадаю. Давайте припинимо цю суперечку і заключимо мир?)
08.01.2016 - 21:58
люблю миритися! – та й чи був тут конфлікт? наголоси – ото й є ваша ідефікс, та годі про них
Іванна Западенська: Та й я ніколи і ні про кого не думаю, як про недалеких людей... Кому потрібно, той зрозуміє. А Ви мене вже тут виставили справжнім \"катом\" для читачів. Чим же я так не сподобалась Вам? Та я, наче й звичайна людина, як усі, а чомусь що не скажу - то все Вам не так. Що ж, кожному своє - всім не догодиш)
08.01.2016 - 21:28
то я всім кажу: не ставте наголосів, бо не ставили ні Гомер, ні Шевченко. то просто дурна мода, що її невідомо хто запровадив
Іванна Западенська: Розжовування було б тоді, коли кожне слово пояснювати, а поставити іноді наголос - це аж ніяк не розжовування. Та думайте, як вважаєте за правильніше. Я не хочу сперечатись, повірте.
08.01.2016 - 21:32
сперечатися – то щось не таке, чого не люблю. чом же ви не хочете? деякі люди уникають суперечки лише з тієї причини, що бояться за свої переконання
Іванна Западенська: Чому ж, як дурним дітям? Адже у кожного автора своя фантазія і я думаю, що тут не зібрання телепатів, які читають думки того чи іншого автора, аби зрозуміти, як читається те чи інше слово. Є такі автори, які ставлять нетипові наголоси на слова і, коли такі наголоси не зазначити, то читач прочитає те чи інше слово в своєму варіанті. І тоді це вже буде не той вірш і не та книга... Там усе взаємозалежне і не можна порушувати авторської конструкції, бо вона, як усталений скелет, як цілісний організм - забрати навіть щось незначне і функції організму вже порушуються, хоча й на перший погляд це непомітно. Тут немає ніякої недовіри. А в чому, власне, проявляється неввічливість?
08.01.2016 - 20:59
неввічливість, зневага: ось я вам, мовляв, розжувала – тепер вже засвоїте. ось ви, наприклад, цієї книжки не засвоїли, – та я ж вам не розжовую?
Іванна Западенська: Ні, у віршах я ставлю лише знак наголосу. Це потрібно робити, аби в віршах був присутній ритм. А \"НепрОсті\" - це назва книги українського письменника, яку він сам так і назвав: саме \"НепрОсті\", а не \"Непрості\" - пошукайте в інтернеті, якщо не вірите)
08.01.2016 - 20:29
то Прохаськове лихо, – не моє. а ви наголосів не ставте, бо то неввічливість і недовіра ставити наголоси читачам, як дурним дітям
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
