Іванна Западенська: Не переймайтесь, чим важчий шлях, тим краще буде в кінці цього шляху))) Усе буде добре!))
Сподобалось)) Ваш вірш, як завжди, чудовий)))
Іванна Западенська: Болісний і протестуючий долі вірш... Це до болю банальна життєва ситуація, яка наганяє смуток, бо тягне до тієї людини, яка ближча серцю, а доля так несправедливо звела з тією людиною, яка натомість вже давно обридла....сумно і важко... Людям швидко набридає одноманітність...на жаль...
Дуже красиво, пане Василю, як завжди!))
Іванна Западенська: Неймовірно! Але так гірко, аж серце щемить після прочитання і сльози на очі накочуються...сумно і боляче...тужливо...
Але дуже дуже красиво і правдиво))
07.12.2015 - 18:46
шо зробиш!.. знову повторю - c'est la vie!..
дякую...
Іванна Западенська: Чудовий вірш, усе так водночас і ніжно, і грішно, і смішно)) Чисто по-українськи, а радше, по-галицьки))
Тільки у передостанній строфі, в третьому рядочку трохи ритм вірша порушується, а загалом, дуже сподобалось)) Ви - молодець!))
5+
07.12.2015 - 19:03
величезне спасибі...
читати такі слова напрочуд приємно!..
особливо сподобалось: і ніжно, і грішно, і смішно))
це навіть скоріше щось галицько-британське... надаю перевагу віскі, а не горілці...
p.s. перевірив передостанню строфу... здається, там все гаразд... та й я пильную за такими речами... можливо, ви прочитали "жорсткий" як "жорстокий"?
Іванна Западенська: Чудово, пане Василю! Просто неймовірний шквал емоцій!))
Тільки одне: в третій строфі, перший і третій рядочки - в римі одне і те ж слово. Не знаю чи так можна. Якщо можна, то усе дуже гарно!))
І дуже сумно чомусь...
Іванна Западенська: До речі, щодо критики.
У деяких Ваших віршах спостерігаються порушення ритму при читанні, але, можливо, з часом Ви зможете відчувати цей ритм (я й сама його ще до кінця не опанувала, та й, може, не опаную, хто його зна). Сподіваюсь, з часом у Вас це виправиться і все буде дуже дуже гарно))
Іванна Западенська: Знаєте, іноді потрібно і реагувати на критику, бо ж критика - це дуже корисна річ на творчому шляху будь-якого початківця. Такий собі, своєрідний поштовх)
06.12.2015 - 00:22
Ну тут я згодна цілком,тому і почала на сайті виставлятись,щоб розуміти куди далі рухатись
Іванна Западенська: Та я теж люблю великуваті писати. Але ж чому кожен повинен підлаштовуватись під всіх інших? Кожен, хто тут пише - індивідуальність, особистість, а тому, писати має так, як душа йому велить, а не як канони літератури твердять. Душа - це найважливіше, а правила вже потім)
Мені, наприклад, і великі вірші подобаються. Інколи, буває, що за розміром вірш, начебто й маленький, та для сприйняття складний, або ж сенсу взагалі не має. А великий вірш зі змістом тим паче складно написати, бо ж не кожного вистачає на цілі поеми. Терпіння - річ непостійна.
Тому, не переймайтесь)
Іванна Западенська: Ніколи не потрібно вагатися, можливо, коли Ви вагаєтесь, Ви вже за крок від успіху))
Звісно, усе потрібно робити зважено, але у виявленні свого особистого \"я\" не варто вагатись і сумніватись - лише наполегливо йти вперед і займатись тим, що подобається. І навіть, коли люди проти, потрібно все одно цим займатись. Зараз обставини і люди можуть бути проти особистості, а потім самі ж спонукатимуть її до тієї ж справи, від якої ще вчора віднаджували. Життя непередбачуване...
Пишіть, пишіть, пишіть і виставляйте обов\'язково! Можливо, є люди, котрим це дуже потрібно - просто почитати хороші душевні твори якогось автора, що проникають словами у душу, як ниточками у тканину і прошивають її наскрізь.
05.12.2015 - 23:50
Навіть не очікувала на таку відповідь,дуже дякую...просто на сайті нещодавна,а вже зрозуміла,прочитавши інших,що більше подобаються короткі вірші,а в мене здебільшого ось такі величенькі,якщо ви вже щось читали з моїх творів
Іванна Западенська: Звісно, є не зрадливі жінки)
Але дуже мало, як і чоловіків, бо час змінюється і люди змінюються, тільки в гірший бік, на превеликий жаль...
Гарно вийшло, тільки якось з відчаєм і розчаруванням, так ніби Ви в усіх жінках розчарувались. Але сподобалось)
Іванна Западенська: Чудово! Дорослішання хорошої дівчинки і її перетворення в залізну леді... Таке частенько стається, задля захисту від тих, хто може заподіяти біль і задля самозбереження.
Гарно описано, зачепило за душу...
02.12.2015 - 19:18
Дякую... На жаль це стає закономірністю в останній час... А так хочеться побільше саме Аліс, саме дорослих...
Іванна Западенська:
Боже мій, мені так шкода тих людей...за 5 колосків - розстріл, одне одного з голоду з\'їдали, їх вивозили купами, як відходи суспільства і ховали у якусь спільну яму... Це просто жах!!! Вони не заслужили на таке.... Аж ніяк...
Світла пам\'ять нашим предкам!
Іванна Западенська: Якось сумно стало після прочитання
Але, хотілось би сказати: не засмучуйтесь, пане Василю!)) Усе буде добре, я певна))
Гарно і душевно))