Cвітлана Алістратова: Я не з усіма твердженнями згідна. Віра без діл - мертва, так каже Слово Боже. Я дозволяю Господу діяти в моєму житті. Ми від Нього залежні, а не навпаки. Робити не для Бога треба, а для людей, бо якщо ти любиш людей, то любиш і Бога. Робити в смирінні серця, непоказово, але старвнно.
Cвітлана Алістратова: По-перше, ви пишете неграмотно! Нема розділових знаків. У вас багато русизмів, збита ритміка, порушене римування. \"Кохання покриває нас чорною полосою...\" це тоді не кохання. Ви плутаєте, кохання це світле почуття. Раджу вам більше читати книг, поезіі зокрема.
Cвітлана Алістратова: Холодні вуста зігріють теплі руки,
І вітер у серці розжене туман.
Я знав, що і надалі буде розлука,
А не віршований твій самообман.
Cвітлана Алістратова: Я іх бачу і читаю, але не вважаю, що коректно висловлювати свою думку стосовно римування,адже моі вірші не є взірцем.
Стосовно аналізу, якщо натраплю на невеликий твір,то обов'язково зроблю, аби пригадати вивчене)
Cвітлана Алістратова: Я так і думала що zang....Вибачте, але твори того автора не варті мого часу та уваги. Переглядала деякі...Римування недбале, зрушена ритміка...
Може, вам варто вчитися писати справжні вірші, а не лиш критикувати?!
Аналіз можу зробити, аби ви написали коротший вірш...Бо дві сторінки, то точно аналізувати не маю часу!
Cвітлана Алістратова: Так, правильно підмітили. Римування мені подобається.Дякую за ваш відгук. Жаль, щоєнема у вас творів - я б залюбки зробила лінгвістичний аналіз одного з ваших віршів.
Cвітлана Алістратова: Мені це допомагає. Після написаного одного вірша -відпустила зі свого серця ув'язнену душу, хоча вона й добровільно йшла в полон...Відпустила, бо так правильно для мене!
Cвітлана Алістратова: Дякую. Не треба вибачень, все ок)
Цим віршем закінчився мій протест...Себто, моя згода прийняти обставити, які склалися, як неминучі....Чи це я так себе заспокоюю?!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
підняли настрій своєю присутністю!!!