геометрія: Дякую, Катюшо, зізнатися мушу, що моє дитинство проходило в війну і після неї, було дуже страшним для нас тодішніх дітей, і ми хоч і малі ще були, та все ж намагалися допомагати мамі, бо ж вона працювала в колгоспі, майже задарма, а ми з братом намагалися мамі допомогти, тож доводилось і город сапати, і корівку доглядати, і їсти самі собі варити...
геометрія: Як на мене то не менше винна і наша влада, і зокрема наш президент, який не укріпляв кордони, та створював свої поїздки та різного роду вечірки...
геометрія: Дякую, Ніно! Так буває у житті, це відомо всім й мені, а бува і навпаки: хтось працює, що є сили, а хтось ходить насупившись, не спішить знайти роботу, ледацює ще й сміється з того хто працює...
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
