шустрий: Молодець, Наталіє. Ви знайшли прекрасні і влучні слова та порівняння. Вийшло і красиво, і по-справжньому. Мимоволі замислюєшся, а дійсно, скільки таких сердець, скільки людей з подібними долями, думками, нерозділеним почуттям. Чому так буває?
А вірш дійсно гарний.
30.08.2015 - 16:35
Дякую Вам мій добрий і щирий друже!!!мені надзвичайно приємно...дякую за теплий коментар...Дуже Вам рада!!!
шустрий: Чудово. Прекрасні слова. І це все про нього - його величність кохання. Отаке воно буває примхливе.
Втім, якщо вірити поясненням з попереднього коменту, добре, що Вас це не стосується. Бо жити з такими думками і сподіваннями ой як тяжко.
шустрий: Наталю, але ж молоді хлопці, які служили у внутрішніх військах, стояли у очепленні і відстоювали правопорядок, також українці.
Ніхто з владних посадовців фізично не постраждав, а в цих летіло: каміння, жалізо, вогонь... Згадаймо і про них.
16.07.2015 - 13:50
Все я чудово знаю...завжди страждав і досі страждає в нас бідний і простий народ...на смерті заробляють гроші, а життя не варте і гроша...щодо внутрішніх військ, у моєму вірші про них нічого не має...все не дуже приємне, відноситься вбільшості до тих осіб котрі безкарно і без будьяких проблем змились з нашої держави і тепер за кордонами з посмішкою ніжаться на сонечку і тішаться життям...а якщо ви можливо, щось не так зрозуміли, я перепрошую, для мене основну цінність несе лише людське життя, решта не важливе... дякую, що прочитали...
шустрий: Прекрасно і зворушливо. Проблематика знайома багатьом. Її описання у цьому вірші бездоганне. За ідею і реалізацію - \"відмінно\".
Хочеться, щоб ці переживання для вас були чужими.
24.06.2015 - 18:54
Дякую друже за те що відчули...що пережили..вже чужі....тому писати не важко було...дякую щераз! Дуже Вам рада!
шустрий: Інколи те, що залишилося після розлуки, стає джерелом наснаги і маленьким, проте найнадійнішим містком для двох сердець.
Приємних спогадів вам обом. Можливо ця історія має продовження...
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
