Елена Марс: Але ж ви не до політиків звертаєтесь, а до простого люду, як я зрозуміла. Враження, ніби ви отой простий народ звинувачуєте в чомусь. Трохи дивно. Та й взагалі, враження, ніби це ми, українці розв\'язали цю війну. Вина політиків, нехай не така пряма, але є, і почалось те все не рік тому, але ж тут не про це мова, тобто в вашому вірші, так?
В вашому вірші, вибачте, що повторюю, звернення до людей, відчувається звинувачення і поклик скласти зброю. Може ви пропонуєте Україні підняти руки? Пропонуєте знову піти в рабство до Москви? Це краще рішення, на вашу думку, аніж інтеграція в європейському союзі?
Не сприймайте за образу, якщо щось так. Я роблю такі висновки тільки з написаного, з того, як я розумію те, що читаю.
Добавлю, що я проти війни, але я за те, щоб захищатись від ворога, до якого немає віри.
\"Не можна вірити жодному слову і робити спроби домовитися з тими, хто на тебе напав\" - слова розумної жінки, Голди Меір, видатного політика Ізраїлю, колишньої прем\'єр міністра, яка знала - чому вона робила такі висновки. Ця людина мала величезний досвід в політиці, в воєнний час.
Елена Марс: Пропонуєте домовлятися? Цікаво, яким чином і з ким саме? З сатаною домовлятися?
Мені дійсно цікаві ваші думки. Читаючи ці рядки, склалось враження, що люди винні в тому, що війна в нас, яку ще й може вони самі назвали операцією?
Переконайте мене, якщо я щось не вірно зрозуміла.
04.03.2023 - 15:30
Пропоную розмовляти, зброя це переконання, а ніяк не шаблі, камені, та брудні стратегії як політичні кроваві ігрища. Але таким не наділені більшість смертних.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
