Перевірка розміру
Перевірити
Коментарі Автора Поцілована Сонцем « На сторінку автора
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ : Книга снiгу АВТОР: Артур Сіренко
29.03.2015 - 13:24 Наталя Кривун : Ви побували в моєму рідному краї....тут чудово. справді... 29.03.2015 - 14:46 Я сам родом зі Сніжного. Ніколи не думав, що доведеться воювати в рідних краях... Але 25 років свого життя я жив біля Карпат і дуже любив там мандрувати. Сподіваюсь, що я повернусь з війни живим і здоровим і знову поїду в Карпати.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ : …для нас немає неба… АВТОР: She said: gray...
15.01.2015 - 12:50 Наталя Кривун : Немає неба....Тільки холод
Твоїх долонь у ночі білі...
Зима зігріє душу болем...
і сивиною заметілі..... 15.01.2015 - 21:32 Дякую за гарний експромт і візит, приємно, що завітали
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ : Ти мені явилась АВТОР: stawitscky
14.01.2015 - 12:53 Наталя Кривун : Так ніжно і свято....і романтично...до болю в душі.... 14.01.2015 - 13:00 Дуже влучно сказано - ніжно і свято. У жінок інтуїція бездоганна.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ : Можливо розкажу в віршах … АВТОР: Анатолій В.
13.01.2015 - 13:06 Наталя Кривун : Кожна людина має своє внутрішнє світло. Тільки у когось це світло свічки, а у когось - світло маяка.
Тоніно Гуерра 13.01.2015 - 13:38 Існує три різновиди людей: ті, хто бачить; ті, хто бачить, коли їм показують; і ті, хто не бачить. Леонардо да Вінчі.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ : Я все життя на Вас одну чекав АВТОР: plomin
10.01.2015 - 11:48 Наталя Кривун : Ми йшли обоє, просто друзі
Посеред моря золотого.
Серця вмирали з болю в тузі,
А ми не визнавали того,
Що вже ніколи не всміхнемось
Одне одному на прощання.
А німо, тихо розійдемось
І враз розіб’ється кохання.
Ми почуттів не визнавали,
Не розпізнали, не зуміли…
Давно чужі обоє стали,
Давно уста похолоділи.
Згадай, як осінь намагалась
Сховати нас у заметілі.
Ми й дотепер не попрощались,
Як і тоді. У ночі білі.
Снуємо десь, як дві примари
Посеред хаосу і шуму.
А в небесах горять Стожари
Й прядуть по нитці свою думу
11.01.2015 - 15:30 І в голову не приходила гадка прощатись...А ось звучати весною...Це вже інше!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ : Ви серце ранили моє АВТОР: plomin
10.01.2015 - 11:46 Наталя Кривун : Пам’ятаєш мокрий сніг і осінь?
Ми зустрілись наче випадково.
Вітер плів листки у довгі коси,
Ти зронив одне – єдине слово…
У серцях відкрились навстіж двері
Лиш на мить. Усе було в порядку.
Я лишила сльози на папері,
Ти зберіг в душі приємну згадку.
10.01.2015 - 11:59 І тільки приємну згадку?
« На сторінку автора
Нові твори
Обрати твори за період:
Рік
2024
2023
2022
2021
2020
2019
2018
2017
2016
2015
2014
2013
2012
2011
2010
2009
2008
2007
2006
2005
2004
2003
2002
2001
2000
Місяць
Січень
Лютий
Березень
Квітень
Травень
Червень
Липень
Серпень
Вересень
Жовтень
Листопад
Грудень
Показати