Sempervivum: Так, дійсно, стосовно ритму - маєте рацію, він трохи "збоїть"
Просто давно вже написав цей переклад, ще коли майже не мав досвіду у цьому.
А коли публікував його - не вичитував.
Тому подвійно вдячний Вам за увагу і ретельність
І дякую за Ваш варіант перекладу. Особисто мені сподобався
Але я вчора вирішив, що прочитаю його після того, як зроблю свою спробу.
І що цікаво: коли після своєї спроби прочитав Ваш варіант - виявилось, що треті катрени у нас співпали
Отже схоже, що ми були на одній хвилі, коли писали його
Що ж стосовно другого катрену, то у мене вийшов такий варіант:
Почав раніш, й закінчу ранє,
Замало створить розум мій;
В душі моїй, як в океані,
Лежить вантаж розбитих мрій.
І ще раз дякую Вам за такий ретельний і чуттєвий підхід до аналізу перекладу і до рецензії!!!
І окремо хочу подякувати за ремарку відносно руської душі!
Sempervivum: Замечательно!
Перечитал несколько раз - действительно хорошо сказано!
К сожалению, еще ни читал "451 градус по Фаренгейту", но обязательно прочитаю, после чего
перечитаю Ваши стихи, посвященные персонажам Брэдбери.
И вот что еще хочу сказать: Вы, как художник, проникли в самую глубь образа Клариссы Маклеллан, вглубь ее души, ее внутреннего мира, и очень тонко, четко и детально охарактеризовали, воссоздали и передали ее образ!
Прямо влюбился в Вашу героиню!
С уважением
16.10.2014 - 20:08
спасибо Вам огромное за такие прекрасные и душевные слова, мне очень приятно
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
