AKM:
Ти не міраж, не вибрики уяви,
Не наслідок дурману, а чи сну,
Не страх з осінньої темряви,
Не літнє марево в погоду ген ясну,
Не заметіль весняна різноквіта,
І не зимова сніжна заметіль,
А філіжанка кави підігріта
з корицею і молоком... із моїх мрій.
AKM:
Чарівна казкова мелодія лине осіння
Так ніжно з під ногами її виграє падолист
Туман... І година тепер уже пізня
Та краплі звисають, як нитки намист,
З павутиння, що бабиним літом зоветься,
Хоча і не довга його безтурботна пора...
Осіння мелодія щемом у душах озветься
Коли бабу зліпить із снігу в дворі дітвора...
AKM:
Ну, прямо как в библиотеке
Разложена Любовь по полочкам Судьбы
Что? Где? и Как? найдешь ты в картотеке
\"Гербарий\" для козла, для козочки - \"Грибы\"
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Зі святом! 
Щиро Вам вдячний за візит і добрі слова. 
