| 24.01.2015 - 22:14 | Олена Козацька: Стосовно міфу і такої інформації, шановна Жанно,і де я її роздобула... Та звідти ж й привезла, бо на власні очі бачила, на себе одягала і на своєму шлунку перевірила!Та тільки не в Варшаві, а по всій Італії .Бомжом, слава Господу, не прийшлося бути, а от заробітчанкою так, побувала в "цій шкірі". Стосовно обідів: знаєте,на привеликий жаль,не всі наші співвітчизники можуть собі дозволити такий обід!Годували смачно і багато, навіть все не могли й подужати - з собою забирали на зйомну квартиру, коли були без роботи.Так що не казочка це. І продукти отримували при церквах в такій кількості, що ще й на село додому відправляли: і макарони, і сири, і консерви рибні. Так, а вдома я не могла купувати дітям консерву в маслі...І безкоштовні "дорміторії"там є для ночівлі жінок та чоловіків( не в усіх містах, прада), але ж є!!! Так що не казочка це, далеко не казочка...Та й з чужих слів не пишу, а тільки те,що сама бачила, і через що пройшла. |
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
