Удвох стояли на майдані
Дивилися у небо на зірки.
Тоді з тобою ще не знали –
Розлука прийде на віки.
Шматочок сонця в небосхилі –
Маленька зіронька впала на долонь.
Було бажання та надія,
Що буде щастя та покой!
То не ссудилось бути разом –
Не буде зустрічей, чекань.
Та прикрощі життя одразу
Схопили серце в свій полон.
Не зазирнути більше в очі,
Твої глибокі немов сон,
Та не сховатися в обіймах ночі
Від поглядів чужих, удвох.
Душа моя зламала крила,
Прийшла у серце самота,
Печаль моє обличчя вкрила,
Та спомини усі – як гіркота.
14.08.2021 - 15:01
Дякую..!!!
Попробую відточити.., бо подобається цей вірш... або -- нове написати...
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
