Askania Alonso: світлий текст та здається, що наявність купи людей навколо зовсім не заважають, проте надихають встати з ліжка та плести далі свою доріжку до моря
Askania Alonso: затьмарена свідомість жертви едіпового комплексу, яка випадково осліпила себе. з якоюсь насолодою беручи все від апокаліптичного буття всередині "я" частково божественного, частково монтструозного. не без оптимізму, звісно))
27.12.2014 - 13:06
мене завжди дивувало те, що може виникати у голові читача при трактуванні певної поезії
у 30-ті рр. минулого ст. нігті мали натуральну цінність, майже як золото, не те, що зараз, скоріше "естетичну". тоді ніхті і ніхто були основою раціону непересічного українця. проте нині, враховуючи зростання цін на товари, продукти харчування, і мізерність заробітніх плат та політичну ситуацію у країні, хто зна, що нас ще чекає..
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Тому і здивувався)
