Босоногая Сказочница: Поясню, до чого тут була риторика. Це мовчазний діалог з ліричним героєм, котрий бозна-де, не поруч. От розмова й починається так, як звично - як справи? Про чудеса - то вже вказівка особиста. Раніш-бо та людина жила, оточена чудесами, а тепер - хто зна. Ну і далі пересоленість пішла. То вже зрозумілий кожному образ.
Дуже дякую за відгук, приємно, що Вам сподобалось!
Дякую за відгуки. Виходить, що поезія ще комусь сьогодні потрібна... А з приводу назв... На мою думку, назва програмує читача (приймача) на певний ХІТ-fm. Назва - це двері. Я ж не хочу, щоб мої вірші сприймали, як вхід до моєї душі, краще нехай це буде вихід на свободу.
Сначала хотела спорить. Потом решила, что ты права, как читатель, тонко чувствующий стих. Возможно, так оно звучит, хотя не для рифмы, ни для размера не подгоняла. (за строчки, которые *слабят* - )люблю такие комментарии. приходи еще.