ivanpetryshyn: не тільки- я. це- частини молитов Греко-католицького сайту.
оскільки людина - слабка духом, то вона:
1. повинна дякувати, бо була створена;
2. просити вибачення за гріхи та провини, бо вона їх постійно робить: \"хто безгрішний, нехай першим кине камінь\";
3. просити про подання сили розуму, серця і благодаті, щоб наблизитися до прикладів святості та людяності;
4. мої прохання- не пусті: не усе те, що дане вам, ви умієте правильно застосовувати- ну ж, осуджуєте свого брата у вірі? використовуєте цитати із Біблії?- а, це- спокуса, бо слова Божі- не ваші власні. їх і промовляти слід у глибокій вірі, у каятті та покорі, ставлячи своє серце навколішки. у своїй молитві я прошу у Творця сили та вміння ПРАВИЛьНО розуміти, бо \"їм дані очі, та - не бачать...\"
зазвичай, я не встрягаю у реліґійні дискусії, бо багато людей навчені засипати іншого цитатами, які вони зазубрили напам\'ять, забуваючи про людяність та необхідність любити інших, як любив Ісус. гарних вам молитов та вміння їх втілювати у життя- Божої ласки та благодаті! Іван (більше я відповідати на такі коментарі не буду: подобається- добре, ні- хай Бог вас благословить!)
ivanpetryshyn: а, що таке - \"своє серце\"? а, що таке- \"йти за серцем\"? це робити чи думати, що ви особисто вважаєте за правильне? це - ж метафора. що ви, особисто хотіли цим сказати?
ivanpetryshyn: ні- не злі, і не- усі. я того не казав. це- постулат. вважається, що віруючий здатний до більшого добра, бо він визнає Верховенство Бога і перед ним відповідає, а невіруючі не визнають ніякого авторитету.
ivanpetryshyn: дорогий пане! ваше звинувачення- недоречнe. я пояснював, що я ТІЛьКИ ПЕРЕКЛАДАЮ. не знаю, які ваші уподобання, і, що вам не до душі у перекладі. це- не моя точка зору. це- тільки переклад з іноземного джерела! ви можете документально доводити, що вам заманеться, але, якщо не маєте на це доказів, то це будe тільки ваша точка зору. усі ваші скарги надсилайте до https://en.wikipedia.org/wiki/Rus%27_people
ivanpetryshyn: проблема російської історіографії у тому, що усе те, що є українським, вони собі присвоюють. самі- предками мали тюрків, монголів, татарів, але тим дорікають українцям. антропологія - штука дуже тонка... подивіться у дзеркало- на кого ви схожі. західні, центральні і східні українці - не однорідні, як і нинішні \"расіянє\"- деякі расіянє подібні на монголів-татарів, деякі- на мокшо-фінів, деякі- на гірські народи... усе в історії мішалося. дорікання тим, що в України не було власної держави, не - вина українців, а їхніх сусідів ненажерливих, зі сходу і з заходу. українці- народ мирний, поки його не зачеплять... Я - НЕ ІСТОРИК, А ТІЛьКИ ПЕРЕКЛАДАЧ. мені політика- не цікава! у супережчки з вами не хочу встрягати: той, хто увесь час вважая себе вищим, не може бути нормальним співрозмовником- у вас якась дивна нервозність до моїх перекладів. чому б це? напишіть авторам тих матеріалів. я- лише перекладаю... і - добре.
ivanpetryshyn: так, от, дорогий Світло-місячнику: 1. ніхто не сперечається, що на території України проживали інші народи; 2. на заході- ті, що тяжіли більше до загально-слов'янської культури і мовних особливостей слов'анських мов; 3. на сході- ослов'янені степові народи, в тому числі фіно-угрська моськь, яка була або повернена до Київської Руси, або сама перейняла слов'янську мову більш культурного ареалу; 4. та моськь (або мокша- болото) перейняла мову жителів теперішньої території України, і дещо з їх звичаїв, зберігши і свої (степові чи ординні); 5. давньослов'янські особливості мови мокша адаптувала до її первинних мов (фінсь-угрських або тюрсько-монгольських); 6. саме та мокша й називала себе " "черкасами" -смесь тюрских народов:торков, берендеев, крещеных половцев, черных клобуков" -усе це- майбутнє населення "Вєлікой Расії", яке і було і є мішаниною, які складають нинішню Расію- нe їхня провина, що так сталося, що їх племена і орди ослабли і їм прийшлося адаптуватися; 6. ніхто не каже, що не було змішаних шлюбів чи зв'язків і в колишніх жителів території України: але з ким? насильницькі та добровільні поневільні зв'язки з варягами, полянами, словами, колишніми жителями Чехії, Угрщини, Руми (Румунії), можливо навіть з римлянами /золоті Римські монети були знайдені у Польщі неподалік від кордонів з колишньою Київською Русію/; 7. можливі й інші варіанти- насильницькі зв'язки із ґотами, які розділили колись єдиний народ на поляно-мовних і рус-мовних (не російсько мовних!), та- насильницькі зв'язки із монголо-татарами, іншими племенами теперішньої території Велікай Расії, як і, пізніше, - з турками... 8. але треба знати українську культуру і звичаї: виховані у своїй культурі українці та українки не йдуть на змішані шлюби, а, якщо і йдуть, то плекають свої звичаї і навчають дітей рідної мови та культури (навіть змішані шлюби українок з поляками були гордо-вільними: "мала миш, але в неї є щось тиж"! 9. мову українську ви знаєте мало: оці -ко, -ук, -юк це суфік
ivanpetryshyn: мабуть, ви погано зрозуміли: тут йдеться не про міфи, а про наукові дослідження з цього питання. і- не про політику це! хоча російська історіографія з усього робила політику. ані орди, ані чинґізхани мене не цікавлять. мене цікавить історія України і українських земель. ординців уже набачився...мене не цікавлять ці три держави зараз, особливо, мене ЗОВСІМ не цікавить Расія. справжня російська культура закидана снарядами, бомбами, кулями росіян, які напали на територію України і вбивають її синів і дочок на їхній землі. від Візантії, як видно, Расія нічого не взяла: навіть, молитви, що проголошують расіянє - пусті слова: кажуть - за мир, а вбивають, як звірі... якщо не розумієте української, перекладу на польську, італійську, білоруську, англійську чи німецьку...
ivanpetryshyn: із живописністю - згоден: дякую, а от - із диковинністю- ні! у 700-х роках, коли Японія уже мала високо-розвинену Культуру, паганські племена слов\'ян ще писали на бересті, який трухнув через рік, так і не знайшовши кращого способу писати чи залишати пам\'ятники для нащадків. усе прекрасне, створене до цього переходило у порох. завершився процес потопленням усіх культурних цінностей у Дніпрі, із приходом Християнства.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
живописність- пишність-на-живо