ведмежатко: і чому це ти, Володю, з таким віршем не їздив до Умані на фестиваль? Там якраз тема про рідний край була... Чи їздив, а я щось пропустила ?
03.08.2013 - 20:33
Це я, Галю, таку штучку написав, для першої моєї збірки. Адже треба рідне село не забувати... До речі, збірка в процесі
ведмежатко: Вітаю з іменинами, Володю! Бажаю не тільки донечок (бо у мене їх дві), а й синочків (бо я не знаю, що це таке)
28.07.2013 - 14:28
Дякую, Галю! Спочатку хотів опублікувати це творіння в "Щоденнику", але вирішив ризикнути... По-доброму заздрю Тобі, як матері!
Здоров"ячка Твоїм кровинкам!
ведмежатко: Привіт, Володь! Нагадало один давній вірш нині покійного Михайла Дубова...
ЗУБР
Самотній зубр, мов дядько овдовілий,
Як кров зубрихи витекла до дня,
Схиливши буйну голову на тіло,
Ще довго слухав в чреві зубреня.
Коли й воно, таке уже велике,
Застигло у простреленім боку,
Здригнувся ліс од здавленого рику –
І вийшов зубр з густого лозняку.
Постояв ще із хвильку на дорозі:
Куди іти, щоби забути зло?..
І рушив, не довірившись тривозі,
Не в пущу, не світ за очі – в село.
Він вулицями дико не метався,
Хоч і під серцем нила печія,
Туманним зором у людей питався:
– Чого вона, нехай би краще я?..
Відводили всі погляди угору,
Розділювали порівну вину
І думали, що звір забуде горе,
Побродить – і заверне в глушину.
А зубр не йде, блука між перехожих:
Чогось шукає у людей, хтозна.
Вони й собі той гріх простить не можуть,
І тицяють у зуби рафінад…
тільки тоді, коли він писався, люди були ще трохи добріші
ведмежатко: у мого земляка Василя Басараби є вірш, який закінчується так: "
...Але місяць оцей же,
і зорі так падають,
як над нами давно колись
падали тут.
Я про тебе не згадую.
Я ніколи про тебе не згадую.
Бо, щоб згадувать,
Спершу потрібно забуть. "
Дякую, Андрюш, нагадав мені дещо моє - хороше- хороше. Справжнє
23.07.2013 - 23:17
Тебе спасибо, Галинк. Прекрасные строчки зацитировала. Прекрасные слова сказала. Настоящие
ведмежатко: ...та де, не тільки...але прочитала - і зримо так переді мною Львів постав...певно, тому, що я у Франківську ду-у-у-уже давно не була...а була я там тоді, коли ще й у дитсадок не ходила