Мирослав Вересюк: Голодомо́р 1932—1933 років — акт геноциду українського народу, організований керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932—1933 роках шляхом створення штучного масового голоду[2>. Убивство голодом відбувалося в Україні й на Кубані як до 1933 р., так і в 1932 році. Різниця полягає лише в масштабах злочину. Якщо протягом 1932 р. голодом було замордовано сотні тисяч людей, то в 1933 р. лік ішов на мільйони. Однак і в 1932, і в 1933 рр. в Україні й на Кубані, на відміну від інших регіонів СРСР, де від голоду також загинуло чимало людей, голод був актом геноциду, оскільки він був навмисне спрямований проти української нації як такої[3>. Кількість людей, які загинули від голоду, оцінювалась деякими істориками в 3,941 млн у сільській місцевості на території Української СРР[4> та Кубані[5>, переважну більшість населення якої становили українці, та склав 6,122 млн втрат ненародженими[6>[7> (всього загалом померлих з голоду понад сім мільйонів людей (переважно українців) на території Українській СРР та три мільйони українців поза її межами — на Кубані, Північному Кавказі, у Нижньому Поволжі, Казахстані[8>[9>[10>). Голодомор викликаний свідомими і цілеспрямованими заходами вищого керівництва Радянського Союзу й Української СРР на чолі зі Сталіним, розрахованими на придушення українського національно-визвольного руху і фізичного знищення частини українських селян[11>.
Мирослав Вересюк: Чудово Вас розумію! Я на цьому сайті з 2012 року та на сьогодні написав лише ледь за тисячу коментарів. І це більша половина з них у вигляді відповідей. Натхнення Вам і з прийдешнім Новим роком!
Мирослав Вересюк: Лірики у мене чимало. Та, як правило, пишу про те, що зачепило і болить. А на сьогодні це наша дійсність. Тому переважає громадянська поезія. На жаль!