Мирослав Вересюк: Так, друже Євгене! Серце кровю обливається! Як дорого ми заплатимо за нашу терплячість, миролюбство, політичну сліпоту, байдужість та й за помилки...
Мирослав Вересюк: Пані Світлано! Безмозгі є всюди! Але біда якраз в тому, коли вони збираються в одному місці і їх кількість перевищує критичну масу. Саме такі обрали нам гаранта. \"Но! Будем надеяться на лучшее...)
Мира и добра Вам...и всем нам!\" - завершив Вашими словами!
Мирослав Вересюк: Дякую за його сприйняття і за розуміння. З іхтамнєтамі по іншому не можна. Покладеш палець - відхоплять руку. Тож не пальчиком кивати, лупити по повній!
Мирослав Вересюк: Як колись говорили :"Дурне спить, дурне снить"! Та це краще чим сни про сьогодення. Не захотів писати - Гумореска, але якось так - про кохання з гумором.
Мирослав Вересюк: Так, друже Євгене! Наші пригоди унікальні тим, що це було з нами і ніхто ніколи їх не повторить! А жодному сценаристу не стане таланту придумати щось подібне! Тож занотуймо пережиті моменти на папері, бо вони унікальні, як і життя прожите кожного з нас. Я стараюся це зробити, хоч і не до вподоби набирати довгі тексти...
Мирослав Вересюк: І Вам гарних Свят і всіх благ. Вірш в мене, який як правило починається з перших двох строф, це як дорога - не знаєш куди заведе і що тобі відкриється в кінці того шляху.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Кацапи навіть не збагнули, що напавши на нас, вони замовили і організували собі похорони. З нас вони почалися, ми їх і прикінчимо! 
Дивлячись який дохтор... 
Вірш в мене, який як правило починається з перших двох строф, це як дорога - не знаєш куди заведе і що тобі відкриється в кінці того шляху.