ГАЛИНА КОРИЗМА: У мене серце тьохнуло від побаченого. Олексо, недавно слухала інтерв\'ю нашого полоненого, який від голоду наважився з\'їсти мишу. Я досить сильна жінка, але після цієї історії, тиждень мучило безсоння.
ГАЛИНА КОРИЗМА: Не думала, що у дерев така розмова
Скриплять з роками стовбури старі.
І у людей також своя батьківська мова,
З роками в рік, як вічні трударі.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
Допомагаю, як можу. 
