Юлія!!!!!!!!: Актуальна для мене тема Вашого вірша. У мене є поезія \"Треба жити, не грішити, яку я написала, коли в дитинстві, десь років у вісім начиталася Біблії. Нехай нам всім допомагає милість Божа щодень боротися з гріхами та перемагати їх!
Юлія!!!!!!!!: Дуже знайомі відчуття зболілого серця... \"Себе відчуваю чужим і невдома\"... Виявляється в цьому земному світі мало таких людей, які, як ті вівці живуть серед стад вовків. Крутяться думки: \"Чужа серед своїх\"... Як же душам потрібне взаємопорозуміння, а не пронизаний серцем ніж...
Юлія!!!!!!!!: Філософська проза зраненої душі... Написати так детально ці болючі рядки, на мій погляд, можна тоді, коли пережити самому щось подібне...
Я вірю у вічне життя душі. Тому, на мою думку, самогубством душа не рятується від нестерпного болю, хіба що в цій земній реальності. А там, в невидимому для кожного з нас світі йде постійна боротьба між добром і злом. Вчинити самогубство - це добровільно віддати свою душу злу. Як боротися, коли немає сили? Тут вже однозначної відповіді для всіх немає. Але варто шукати світло в своїй душі через Божу благодать. Віри, надії, любові Вам!
Юлія!!!!!!!!: Так, я також!!! Вірш, написаний минулого року, восени!!! Коли була якраз така вереснева дощова погода. Дякую, за прочитання!!! Літо вже скоро настане, погода ж літня вже радує!!! Приємного та веселого настрою!!!
Юлія!!!!!!!!: Ця поезія містить чимало дієслівних рим, бо я так розумію, що навіть на підсвідомому рівні у моїй душі в той час велися пошуки того істиного шляху, а без дій - результату не буде, тому саме таке самовираження через дії!
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
