Tea-break: Залишаєш на пам'ять.. вірш - як на мене, чудовий твір.
Якщо по суті - то причіплюся тільки до:
"Коли звужується світогляд і світ маліє".-
Коли звузився твій світогляд і світ обмілів.
А якщо вдаватися в дріб'язкові суб'єктивні нюанси:
"кава і джаз" - дані інгридієнти (за моїм спостереженням) все частіше заварюються різними авторами, що і призводить до знецінення їх смаку (можна побачити кількість таких уже складених рецептів у гуглі) - тому, зайвий раз не радив би їх вживати. Та в даному творі це не центральний образ, через що, таке виглядає прийнятно і не надокучливо.
Нюанси скінчились, у мене все)
27.08.2013 - 22:36
Щиро вдячна за відгук .
Погоджуюсь з вами щодо "кави та джазу" - банально, але буває.
Tea-break: Зауваження щодо останнього рядка в аспекті сенсу:
загалом в усіх строфах ідея твору приблизно звучить як "хоч сивина, та серце іще юне", а от в кінці ліричний герой чомусь не "ще досі палає", а в вже все, "згорів") (тобто порвав із юністю\життям). Тому, хотілося б дізнатися, що саме Автор розуміє під вогнем: "Несуть вогонь, в якому я згорів".
Tea-break: Своєрідний монолог-спостереження, приправлений іронічними вкрапленнями та влучними обопільними (автора і слухача) мотивами сучасних творчих виступів. Особливо відзначу два прикінцеві абзаци.
Tea-break: Вірш ніби переплетено дворядками прощання\природи. Загалом справляє позитивне враження (лише повтор в кінці віршу трішки створює почуття недомовленості).
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
.
))</span></td></tr></table><br><br>
<style>
.new-emodji-img {
width: 30px;
}
</style>
<BR><BR><center>
<TABLE><TR><TD CLASS=){kind=link}