Наталя Данилюк: Весна несе нові надії і пробуджує до життя! Життєствердно і мажорно! Такі піднесені вірші - жменя світла у наші обпалені війною будні...
Наталя Данилюк: Попри жахливі руїни і їдкий дим життя все-таки перемагає! Всеперемагаюча природа відновлюється і надихає кожного з нас... Прекрасні, чисті і обнадійливі думки! Прийміть мої найщиріші вітання в такий чудовий день! І хай ніщо його не захмарить!
Наталя Данилюк: Прекрасно! Кажуть, коли зникнуть бджоли, то і земля наша почне вимирати... Недарма бджоли завжди були священними для наших предків, бо вони
Наталя Данилюк: Так щемно... Тільки з віком ми здатні переосмислити прожите і зробити певні висновки. Хай не завжди наші дії та бажання співпадають з надіями і сподіваннями наших батьків, але вони нас люблять щиро і віддано, незважаючи ні на що. Як і ми своїх дітей. Прекрасний твір, що зачіпає струни душі!
Наталя Данилюк: Невдачі - поламанокрилі, занехаяні удачі... Дуже цікавий образ! Це як оптиміст, який бачить склянку напівповною - такі асоціації прийшли мені на думку... Ваше слово, як завжди, мудре, глибоке та образне! Хай міцніють крила в удач!
Наталя Данилюк: Дні справді, як білка в колесі: понеділок - п\'ятниця... А ми заледве встигаємо насолоджуватися життям і красотами довколишнього світу! Дуже!