Василь Царинюк: Я так розумію - це все з особисто пережитого. Сумна історія.Так ось чому ти \"пропала\"! але ж... ти - людина з філософським ставленням до життя. Так що - прорвемОсь! Правда?
Василь Царинюк: Гарно, що й казати. Але... крапельку дьогтю у цю медову діжку коментарів таки добавлю: трішки \"муляє\", як на мене, у передостанній строфі \"нас\", \"ти\", \"вам\". Може: \"нас діти\" і \"нам освітять\" і \"наших мрій\". Вибачте, я, скоріш за все, неправий, але я \"художник - я так бачу\"
Василь Царинюк: А шо,- може Ви вже десь таке читали? Бо все може бути. Як-то кажуть, щоб ти не говорив, - все це вже було колись сказано і написано. У Вас то крила -ого-го! Дай, Боже, Вам так і надалі - здоров\"я і натхнення. З Новим роком! З Різдвом Христовим!
Василь Царинюк: Вірш пречудовий! Зі всіх сторін! Але, вибачте за критиканство,- дуже ріже слух \"в реалі\" та ще й покохати. Ваш вірш від початку і до кінця складається із простих звичайних,теплих,щирих слів, а сама кінцівка виглядає трохи \"приблатньонною\" через цей \"реал\". Десь би так: ...зустрівши, покохати. Вибачте.