nepe4alna: тяжіє день,мов павутина осені ,
ніяк не відірветься вітром в вись.
і наші душі більш не ходять босими,
і очі не сміються , як колись...
і серце...уже зранене хвилинами
очікувань хорошого в кредит.
ми тільки маримо що ми буваєм сильними.
насправді ми слабкі. і нам болить.
nepe4alna: Пробач мені, мамо, за все, що не встигла сказати ...
Пробач мені , мамо, за очі, що повні жалю...
Мені ще й не тридцять - а я вже не зможу обняти.
Не зможу...ніяк...тільки серцем ...навіки люблю.
nepe4alna: І якби вона звалась Ірина , Світлана чи Аня -
Не ім\"я її вабить , а те що до неї кохання.
Цілий світ їй даруй , а ім\"я - лиш маленька частина,
Бо кохання вартує не слово - вартує людина .
nepe4alna: Впаду у морок чужої думки
Яка тривожить твоє самолюбство.
Ти так зацикливсь що думає людство.
Вбивай кохання. Я ж речі у сумки.
Допоки не пізно - втікай . Не тримаю.
Ще мить і безсило вже щось починати.
Я в спину ,як кулю , скажу \" пробачаю\"
І відпущу не стомившись кохати.
nepe4alna: Не читай. Хай буде сумно
Тим словам що душу рвали.
Фрази,кинуті бездумно,
Сенс на відстані втрачали...
Через сон закривши очі
Крок назустріч важко дався.
Напроліт безсонні ночі...
Ти у вірші закохався...
nepe4alna: Пане НАУМ , ми вільні. А ще босі , голодні і чужі в своїй країні. Хоча...чужі кожен у своїй країні. В наш \"вільний\" і \"незалежний\" час ми в повній залежності у \"чорних торгівців людськими долями \". Так, можна жити щасливо й у бідності. Але...якщо ми бідні то бодай хоч по телевізору не розповідають як нам добре. А ми і надалі продовжуємо вірити. Це єдине , що лишилось.
nepe4alna: Все так ніжно , так мило , чарівно...а втім
це кохання і з часом ми топимось в нім .
Захлинаючись в безодні свого почуття
забуваєм : любов - лиш частина життя.
Ще є відчай , є смерть, є безмірна тривога.
Є молитва , хоч й та йде з любов\'ю до Бога.
Сотні є усіляких нових почуттів -
Лиш кохання зігріє у сірості днів.
Вам спасибі що в кожнім віршованім слові
Ви даруєте нам по краплині любові.
nepe4alna: Добре , якщо почуття збережете , бо час
Наші кохання ховає у сірості днів.
Тільки були - і лишилась лиш димка для нас
Від ,ще недавно, міцних почуттів.
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
