Гриць Янківська: На рівні організацій вирішувати такі питання - це як мінімум свідчення запущеності ситуаці. Хоча такою вона і є, та вірю, що все починається з сім\'ї. Бо на кожного безхатька припадає кілька поверхів кількох будинків, заселених сім\'ями, в яких є або немає прикладу спільності.
Отаке...
Алтай Вам пробачає, Дантесе!) Він мені сьогодні ще не таке пробачив, - наступила на лапку і не перепросила вчасно
Хвилин з десять вдавав ображеного, доки я не додумалася, що з ним не так) Усьому живому потрібна якісна увага. Хай вибачать мене грінпісовці, та поточну я заберу собі))
А Вам, як поціновувачу, квітку залишу)
Гриць Янківська: От щоб Ви знали - це мій улюблений вірш Оленки. Буває, займаюся якимись своїми справами, настрій такий - під погоду, а тоді гляну у вікно і \"ідуть дощі з вівторка на четвер...\" цитую свою приватну класику)
І у Вас гарно! Ще одненьке сердечко принесла)
Гриць Янківська: Скільки разів вони прочитані - стільки разів реальні, тому нехай)
А Ви, отже, автор, що запам'ятовується з разового прочитання вірша, але чий нік без підглядання не вимовиш)
Дякую, що читаєте, Ері!
Гриць Янківська: Я б радше сказала - носій, а хто йому власник то один Гоголь знає))
Дякую Вам, Дантесе! Я змучилася редагувати з п\'ятнадцятого року, то й виклала, покладаючись на уважність друзів і читачів)
Гриць Янківська: Дякую)
В чужих людях легше розгледіти щось духовне, за що можна пробачати повсякденне.
Та якщо батьки на нас дивляться зверху, Вашому батьку, мабуть, стало радісніше від цих згадок. Ви - просто хороша!)
КОМЕНТАР ЩОДО ТВОРУ: 
