Lesya Lesya: І мені згадались мирні дальні дороги, з кавовими зупинками, з цікавими планами в один бік, і з очікуванням рідного дому в зворотний. І не думали, що то таке щастя- подорож під мирним небом.
Дякую за вірш.
Героям Слава! Зараз намагаюся саме за них і від них швидко встигнути викласти все і одразу. Бо невідомо ще коли випаде нагода. Навіть і відповідь тут переплутав поспішаючи.)) Від себе вже нібито все головне і сказав, а повторюватись не люблю. Може і не до сайту вже буде через подальший стрімкий розвиток подій. Радий, що не забуваєте. З теплом.
Lesya Lesya: Дуже сподобались рими, але я б в перших двох катренах попереставила рядки. Щодо змісту- глибокий, трохи болісний, але таке життя. Було б воно мирним і безпечним, то справились. Урбанізація неминуча. Достойні умови життя для тих, хто захоче залишитись на полустанках- це задача, яку потрібно буде вирішувати.
Lesya Lesya: Обидва твори дихають. В них життя і почуття. Можна написати екстрадосконало, але то будуть тільки слова, як муляж червоного красивого яблука.
Бажаю Вам натхнення, що виростає з теплих щирих почуттів! І незважаючи на молодість, і на те, що життя попереду, жалійте за кожним прожити літом, бо воно неповторне .