Ірина Федорів: А у мене так: Мовчит душа, немов не знає слів. Вона живе ще мріями й думками, але у цій нестерпній німоті вже стиха тліє світлими рядками
Ірина Федорів: Головне щоб чекали. І взагалі людині потібні три речі(тут буде трішкм тафиології):усім хочеться відчувати себе потрібними, коханими і щоб їх поважали
Ірина Федорів: Ще раз дякую. Можливо пригадаєте 2010 рік. Я тоді активо публікувала вірші. Просто потім забила на стоірінку, в вона була зареєстрована на мейл ру. Попросила адмінів видалити. Створила нову і почала шукти своїх улюблених авторів. Вм і досі пишете неперевршено, до речі, теж трішки з ностальгією